Розробником проекту відведення земельної ділянки є фізична або юридична особа, яка має ліцензію на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону.

Проектна документація вважається найважчим, з технічної точки зору, видом документації у землеустрої. Вона включає в себе пояснювальну записку та багато різноманітних планово-картографічних матеріалів, що описують та в повній мірі характеризують площу, розмір та місце розташування ділянки, що відводиться.

Проект відведення земельної ділянки розробляється на основі завдання, затвердженого замовником.

Проект відведення земельної ділянки погоджується із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів,природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою,органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, у разі необхідності до цього списку можуть додаватись Держводгосп, Держлісгосп, Укравтодор, орган державного геологічного контролю та орган державного гірничого нагляду, та ін.

У відповідності до закону України „Про землеустрій”, виділяють наступні види проектів із землеустрою:

1. проекти  землеустрою  щодо  встановлення   і   зміни   меж  адміністративно-територіальних утворень;

2. проекти  землеустрою  щодо  організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та  іншого  природоохоронного призначення,  оздоровчого,  рекреаційного  та історико-культурного призначення;

3. проекти землеустрою  щодо  формування  земель  комунальної власності  територіальних  громад  і  проекти  розмежування земель державної та комунальної власності населених пунктів;

4. проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

5. проекти землеустрою щодо створення нових та  впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань;

6. проекти  землеустрою,  що  забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;

7. проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;

8. робочі  проекти  землеустрою  щодо рекультивації порушених земель,  землювання малопродуктивних  угідь,  захисту  земель  від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами,  радіоактивними  та  хімічними  речовинами,  покращання сільськогосподарських земель, підвищення родючості ґрунтів.